Професор Малґожата Кітовська-Лисяк була видатним знавцем Бруно Шульца і великим приятелем Дрогобича
Фото: Єжи Яцек Боярскі
17 жовтня 2012 року померла історик мистецтва, одна з найвидатніших дослідників творчості Бруно Шульца і великий приятель Шульцівської Особливої Провінції та Шульцівського Фестивалю у Дрогобичі, Професор Малґожата Кітовська-Лисяк з Люблінського Католицького Університету. Це величезна втрата для польської та світової Шульцолоґії.
Ще декілька днів тому в імейлах ми обмінювалися думками про нещодавній (5й) Фестиваль Шульца, який відбувся у вересні цього року в Дрогобичі. Вона вболівала за Фестиваль дистанційно, з Любліна, бо не могла сама взяти в ньому участь з огляду на стан свого здоров'я.
Вона тішилася, що з оказії 5го Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі у київському видавництві „Дух і Літера” вийшов Український переклад Літературно-Критичних Нарисів Бруно Шульца в її опрацюванні, виданих у Польщі лише одного разу, 2000 року Видавництвом Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) . Український переклад Літературно-Критичних Нарисів я готувала у постійних консультаціях з нею, в рамках цьогорічної едиції стипендіяльної проґрами „Ґауде Полонія” Міністра Культури та Національної Спадщини РП – Професор Малґожата Кітовська-Лисяк була моїм тутором в рамах цієї стипендії. Вона написала вступне слово до Нарисів, адресоване до Українського читача, яке я переклала Українською і яке стало чудовим впровадженням до досі незнаних Українському реціпієнтові літературно-критичних, теоретичних і філософських текстів Бруно Шульца. Тяжко було знайти когось ліпшого серед Польських дослідників Шульца для реалізації цього завдання. І не тільки цього. Малґожата Кітовська-Лисяк дуже багато писала про Шульца і про контексти мистецтва, літератури, культури його епохи. Писала з великою пристрастю і великою науковою точністю. Вона була рідкісного покрою дослідником, який перебував у неустанному пошуку нових арґументів, обставин, та інформаційних внесків, які стосувалися праць Бруно Шульца. Вона є авторкою дуже цінних текстів на тему образотворчої спадщини Шульца а також книжки Шульцівські Марґіналії (Schulzowskie marginalia, Видавництво KUL, Lublin 2007).
Фото: Єжи Яцек Боярскі
Розмовлялося з нею легко і з великою приємністю – на різні теми, не тільки Шульцівські. І завжди хотілося з нею розмовляти. Вона могла і вміла вислухати, порадити, зрозуміти. Вона енерґійно реаґувала на і охоче заанґажовувалася у всі справи дотичні до Бруно Шульца і збереження/реанімування пам'яті про нього в Дрогобичі. Від самого початку вона підтримувала усі мої та мого світлої пам'яті чоловіка, Ігоря Менька: створення Полоністичного Центру в Дрогобицькому Університеті, відкриття вступної версії Музею Бруно Шульца у його давньому професорському кабінеті в колишній Ґімназії Короля Владислава Яґайла, та заініціювання Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі. Вона завжди була одним із найліпших порадників у дрогобицьких справах, пов'язаних з Шульцом. Вона завжди була дуже помічна.
Зовсім недавно вона писала про покійного Дрогобичанина Зенона Філіпова, якого вона добре знала і цінувала як колекціонера старих поштівок та інших матеріяльних знаків минулого Дрогобича, і який перед своєю смертю встиг видати чудову книжку, Мистецтво Дрогобицької Фотоґрафії.
Вона віншувала уродинникові Альфредові Шраєрові – блискучому музиканту і співаку, останньому корінному Євреєві і останньому мешкаючому в Дрогобичі учневі Бруно Шульца, який недавно відсвяткував свої 90-і уродини.
Нецілий рік тому вона з болем прийняла новину про раптову смерть ректора Дрогобицького Університету, Професора Валерія Скотного, який підтримував кожну ідею промування Шульца в його рідному місті, зокрема і особливо Міжнародний Фестиваль Бруно Шульца в Дрогобичі.
Вона була найближче до ґеніяльних шульцівських ініціятив світлої пам'яті Професора Владислава Панаса, якого вона дуже цінувала і любила як видатного і неконвенційного Шульцолоґа. 2002 року разом із ним вона співорґанізувала найбільшу в Польщі конференцію, присвячену Шульцові і співредаґувала книжку В Уламках Дзеркала. У 110-у річницю народження і 60-і роковини смерті Бруно Шульца. (W ułamkach zwierciadła. W 110. rocznicę urodzin i 60. rocznicę śmierci Brunona Schulza, TN KUL, Lublin 2003).
Разом зі мною вона декілька років тому переживала раптову смерть мого чоловіка, Ігоря, підтримувала мене у всіх моїх намаганнях продовжувати і розвивати його задуми. Писала листи, в яких завжди була відкритою і доброзичливою, як справжній приятель.
Професор Малґожата Кітовська-Лисяк завжди була толерантною до людей, мала лагідне ставлення до світу і високі вимоги до себе. Я сприймала її як людину з темлим світлом у серці, яке світило для всіх, хто з нею працював, розмовляв, приязнився. Тяжко повірити, що її нестало, і що мусимо попрощатися з нею назавжди. Але вона залишила нам світло свого серця.
З величезною вдячністю до Тебе, Дорога Малґосю, за Твою дружність і за Твої добрі та мудрі слова, які залишаться зі мною назавжди –
Віра
Меньок
Дрогобич, 17 жовтня 2012 року
Переклад: Остап Дзондза
Немає коментарів:
Дописати коментар